3 грудня - Міжнародний день інвалідів

У 1992 році Генеральна Асамблея ООН оголосила 3 грудня Міжнародним днем інвалідів. Мета, заради якої цей день був проголошений, - це дотримання прав людини і участь інвалідів в житті суспільства.Проведення Міжнародного дня інвалідів спрямовано на привернення уваги до проблем інвалідів, захист їх гідності, прав та благополуччя, на переваги, які отримує суспільство від участі інвалідів в політичному, соціальному, економічному і культурному житті. В Україні проведення цього дня встановлене Указом Президента, починаючи з 1993 року. В 2005 році був ухвалений закон "Про реабілітацію інвалідів в Україні", яким визначені основні принципи створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для функціонування системи підтримки фізичного, психічного і соціального благополуччя інвалідів.Звичайно, цей день не можна називати святковим, проте він підкреслює необхідність досягнення забезпечення рівних прав інвалідів і їх участі в житті суспільства. Міжнародний день інвалідів - день підведення підсумків зробленого для цієї категорії громадян, аналізу фактичного становища людей з особливими потребами в суспільстві і визначення планів щодо поліпшення їх життєвого рівня.Наша держава взяла на себе і виконує конкретні зобов’язання щодо матеріального забезпечення інвалідів, створення для них необхідних правових, соціально-побутових умов життя, надала ряд пільг, конституційно гарантувала рівні з іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства. За останні 10 років державою створено комплекс законів, які регулюють практично усі аспекти життя людей з інвалідністю.Інвалідність - явище соціальне, уникнути якого не може жодне суспільство і кожна держава відповідно до рівня свого розвитку, пріоритетів та можливостей формує соціальну та економічну політику щодо осіб з фізичними або розумовими вадами. Звичайно, масштаб інвалідності залежить від ряду факторів, таких, як стан здоров’я нації, розвиток системи охорони здоров’я, соціально-економічне зростання, стан екологічної культури, історичні та політичні причини, зокрема участь у війнах та військових конфліктах, техногенні та природні катастрофи, тощо. Деякі з перелічених факторів мають місце і в Україні, що зумовлює зростання чисельності інвалідів у суспільстві. Чисельність інвалідів в нашій державі становить 2,7 млн. осіб.Щороку в Україні збільшується кількість інвалідів, і ця невтішна тенденція покладає особливі зобов’язання як на владу, так і на суспільство щодо соціального захисту людей з особливими потребами та адаптації їх до нормального життя. Тільки у Харківській області за останні два роки кількість інвалідів збільшилася на 11 тисяч і становить понад 155 тисяч осіб. Але не таємниця, що дуже часто ці люди залишаються наодинці зі своїми проблемами, позбавленими уваги і доступу до соціальних благ. Бо вони не такі, як інші, бо їм важче достукатися до чиновників, бо, зрештою, багатьом здається, що вони живуть у своєму паралельному світі, який з нашим не перетинається. На цьому тлі Харків може бути гарним прикладом партнерства між владою і громадськими організаціями, які представляють інтереси інвалідів. Адже за кілька останніх років таке партнерство дозволило вирішити чимало проблем, що турбують людей з особливими потребами, а головне – змінити саме ставлення до цих людей.Всі ми звикли до слів "толерантність", "рівні права", "соціальний захист"… Та насправді ми навіть не маємо уявлення про спектр проблем, з якими стикаються люди, що відрізняються від середньостатистичного громадянина нашої держави. Зустрічаючи на вулиці інваліда на милицях або у візку, чи замислюємось ми над його непростою долею?